
РЕБ − комплекс заходів і технічних засобів, які придушують, обманюють або розвідують радіосигнали противника. Радіоелектронна боротьба складається з трьох частин:
радіоелектронне придушення (РЕП) − завади, що блокують зв’язок і навігацію;
радіоелектронний захист (РЕЗ) − заходи, які зберігають роботу власних систем;
радіоелектронна розвідка (РЕР) − пошук і пеленгування чужих передавачів. Визначає частоту й напрямок, після чого придушення налаштовують точково.
Дрон залежить від трьох сигналів: каналу керування (зазвичай 2,4 ГГц або 868/915 МГц), відеоканалу (часто 5,8 ГГц) і супутникової навігації − GPS, ГЛОНАСС, Galileo. Саме по них б’є РЕБ проти дронів. РЕБ − це не ППО, на відміну від неї, він виводить ціль з ладу без фізичного знищення. Дрон залишається цілим, але втрачає зв’язок або орієнтацію. Щоб зірвати місію, достатньо порушити один із каналів − без команд оператора дрон сліпий і некерований, а без навігації не знає, де він.
РЕБ проти дронів порушує радіозв'язок або навігацію, через що безпілотник може перестати отримувати команди чи правильно визначати координати. Для цього використовують передавачі, які формують електромагнітні завади.
Якщо пояснювати, як працює РЕБ, слід розрізняти два методи впливу:
Глушіння (джемінг). Система створює завади, які ускладнюють приймання сигналу. Це схоже на ситуацію, коли радіоприймач замість голосу відтворює шум.
Підміна сигналу (спуфінг). Приймач отримує хибну навігаційну інформацію та може неправильно визначати своє місцеположення.
Джемінг заважає отримувати достовірні дані, тоді як спуфінг намагається змусити приймач прийняти неправдиві дані за справжні. Обидва методи мають технічні обмеження та не гарантують однакового результату для різних моделей БПЛА.
Оператор помічає наслідки одразу, бо дрон реагує на втрату сигналу за лічені секунди: зникає відео в окулярах чи на пульті, дрон не реагує на команди, дрон втрачає координати, і його зносить вітром. Далі спрацьовує failsafe − захисний режим на випадок втрати зв’язку. Залежно від прошивки (Betaflight, ArduPilot, PX4) і налаштувань оператора дрон зависає, сідає або повертається в точку зльоту. Без навігації повернення неможливе, тому дрон сідає на місці.
Засоби РЕБ розрізняють за конструкцією, мобільністю та способом формування зони радіоелектронного впливу. Одні комплекси призначені для постійного розміщення, інші можна перевозити або переносити.
|
Тип РЕБ |
Де застосовують |
Особливості зони дії |
|
Стаціонарний |
Захист об'єктів та інфраструктури |
Залежить від конфігурації комплексу й місцевості |
|
Автомобільний |
Мобільні платформи |
Зона впливу змінюється разом із розташуванням системи |
|
Окопний |
Польові укриття та позиції |
Локальний захист навколо місця встановлення |
|
Носимий |
Мобільне використання |
Обмежується характеристиками компактного обладнання |
Точну дальність неможливо визначити тільки за типом пристрою. Вона залежить від потужності, антен, рельєфу, перешкод та характеристик сигналу. Тому універсальні цифри для всіх комплексів були б некоректними. За спрямованістю випромінювання розрізняють купольні та спрямовані системи. Перші формують зону впливу навколо обладнання, другі працюють переважно в певному секторі.
Окрему категорію становить окопний РЕБ − компактне обладнання для локального радіоелектронного захисту. Його можливості визначаються конкретною моделлю.
Ефективність радіоелектронної боротьби обмежена тим, що не кожен безпілотник постійно залежить від радіоканалу керування або супутникової навігації. Наприклад, дрони на оптоволокні передають інформацію через фізичний кабель. Тому звичайне глушіння радіоканалу керування не впливає на такий зв'язок. Водночас інші електронні системи апарата можуть мати власні особливості та обмеження.
Існують також безпілотники з автономною навігацією, інерційними датчиками та технологіями зміни робочих частот. Вони можуть зберігати частину функцій навіть за відсутності стабільного радіозв'язку. Тому радіоелектронний захист часто доповнюють засобами фізичного перехоплення. Зокрема, системи перехоплення дронів передбачають безпосереднє захоплення або зупинення повітряної цілі. До таких рішень належать сіткомети для дронів, які використовують сітку для обмеження руху апарата. Інший приклад − системи відлову дронів YoYo, призначені для механічного захоплення безпілотників.
Поєднання різних технологій дозволяє враховувати обмеження окремих засобів захисту. При цьому результат залежить від характеристик цілі, умов застосування та можливостей обладнання. Тепер ви знаєте, що таке радіоелектронна боротьба і чому її комбінують з іншими методами.
Зазвичай ні, якщо тримати безпечну відстань від антени. РЕБ працює на радіохвилях, які не іонізують. Проте поруч із потужним передавачем можливе нагрівання тканин, тож дотримуйтеся інструкції виробника.
Ні, звичайне радіопридушення не розриває зв'язок, який передається оптоволоконним кабелем. Такий безпілотник не потребує радіоканалу для передавання команд і відео, тому стандартні радіозавади не блокують цей канал.
Окопний РЕБ − компактний пристрій для піхоти, що глушить радіоканали дронів на відстані до кількох сотень метрів. Його носять у рюкзаку або встановлюють в окопі. Він захищає невелику групу від розвідувальних і ударних дронів на підльоті, але не прикриває великі площі.
Носимі пристрої покривають сотні метрів, автомобільні − кілька кілометрів, стаціонарні − ще більше. Реальна дальність залежить від потужності, частоти й рельєфу. У відкритих джерелах цифри різняться, тож орієнтуйтеся на паспорт конкретного пристрою.
Так, але частково. Використовують перемикання частот, інші діапазони керування, спрямовані антени, автономне наведення та оптоволокно. Оптоволокно прибирає радіоканал, а перемикання частот ускладнює придушення. Повного захисту немає.

